До проекту..

Тема проректу " Причини зникненя тварин в наш час на території України".
Прошу визначитися з метою При визначенні мети слід врахувати, що пошук цієї інформації дасть вам, однокласникам та як результати можуть змінити. загальну думку і що ви для цього повинні зробити ( який інформаційний продукт ви створите за результатами роботи: буклети , флаєра, гіфки чи веб рекламу для сайтів, гезети, банери)(
Складіть полан роботи над проектом.
Виконайте роботу, що запланували.
Отриманний результат як тези добавте до коментару на цій сторінці. Також приготуйте продукт - результат роботи для оцінки.
Такаж продумайте висновки до проекту.
Бажаю успіху.

Дещо для відновлення інформації.

 Історія розвитку національного природоохоронного законодавства

У козацько-гетьманську добу українське природоохоронне законодавство живилося такими джерелами: звичаєвим правом та повсякденними традиціями; традиційним законодавством княжої та литовсько-руської доби; магдебурзьким правом; законотворчою діяльністю національної держави, яка уособлюється насамперед у гетьманських універсалах.

Через своєрідне становище тогочасної України на національне законодавство нашаровувались, інколи практично повністю поглинаючи його цілком чи в окремих компонентах, правничі вимоги сусідніх держав Польщі, Росії, Австрії та iн.

Досить вичерпну характеристику природоохоронних засад дає синтетичне «Зібрання українських прав» 1807 р. У розділах «Про ціну реча», «Про недозволені діяння», наприклад, докладно простежено численні ситуації, у яких людина вступає у стосунки з природою: рибальство, пошкодження соколиних гнізд, виловлювання бобрів, знищення рою бджіл чи дерева, полювання на зайців та ін. У них регламентовано вартість та покарання відповідних вчинків, окреслено майнові та територіальні засади природокористування. До проблем, пов’язаних зі звіриним ловецтвом та рибальством, звертаються i в заключних розділах книги. Вельми прикметні підсумкові слова «Зібрання»: в Україні «чужий ліс рубати взагалі забороняють». Отже, тогочасне право разюче відрізнялося від радянського, за якого «чуже» (тобто спільне) знищував кожен, хто тільки не лінувався.До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

  Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення – ось основне її призначення.

  Червона книга України є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.
Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.
  Залежно від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

-    зниклі;

-    зникаючі;

-    вразливі;

-    рідкісні;

-    невизначені;

-    недостатньо відомі;

-    відновлені.

  У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, розповсюдження, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин.
  Ведення Червоної книги України покладається на Міністерство екології та природних ресурсів України. Підставою для занесення до Червоної книги України певного виду тварин або рослин є дані про чисельність та її динаміку, ареал і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття термінових заходів для їх охорони.
  Рішення про занесення видів тварин і рослин до Червоної книги України приймається Міністерством екології та природних ресурсів України. Воно ж здійснює державний контроль за додержанням вимог щодо охорони та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги.

До третього видання Червоної книги України занесено 542 види тварин:

•     гідроїдні поліпи (2 види),

•     круглі (2) та кільчасті (9) черви,

•     ракоподібні (31),

•     павукоподібні (2),

•     багатоніжки (3),

•     ногохвістки (2),

•     комахи (226),

•     молюски (20),

•     круглороті (2),

•     риби (69),

•     земноводні (8),

•     плазуни (11),

•     птахи (87),

•     ссавці (68).

Кількість видів тварин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 160 видів, а у другому порівняно з першим — на 297 видів.

15 диких тварин України, яким потрібний захист

Це невелика частина тварин, які потребують захисту, і насамперед захисту від діяльності людини: полювання, браконьєрства, вирубки лісів, забруднення ґрунтів.

Навіть перед тим, як спіймати барвистого метелика чи вбити гадюку, пам’ятайте, що цей вид може вже не відтворитися і ваші діти ніколи не зустрінуть у природі цієї тварини чи комахи, пише сайт “24”.

Їжак вухатий

Ці милі їжачки мають статус зникаючих, і якщо ви їх зустріли – вважайте себе щасливцем. Експерти припускають, що на території України їх лише кілька десятків особин.

За останні 20 років вухастих їжачків зустрічали тільки раз у дикій природі – в околицях Луганська. Цей вид стрімко зникає через деградацію степових екосистем, у яких водиться.

Їжак вухатий

Кіт лісовий

Це вам не розпещений домашній котик. Лісовий кіт – справжній витривалий мисливець, який вполює здобич і витримає люті морози. Також він відрізняється від свійського кота більшими розмірами (довжина тіла до 90 см) і відносно коротким хвостом.

Лісовий кіт водиться у лісах Карпат, Вінницької, Кіровоградської та Одеської області.

Популяція котів зменшується кожного року (зараз в Україні їх 400–500 особин) і все через масову вирубку листяних лісів, зокрема, дібров. Також тварини часто гинуть під час полювання та у браконьєрських пастках.

Лісове кошеня

Зубр

Врятувати зубрів у дикій природі, на жаль, не вдалося. Цих унікальних тварин можна побачити лише у спеціальних господарствах.

Зубри зникли з дикої природи, зокрема, через полювання. І навіть зараз, у цивілізованому світі, зубр є популярним об’єктом полювання серед багатіїв. За останні 20 років ця тварина зникла в Україні у багатьох місцях, де раніше була відновлена.

Зубр

Жук-олень

Цього жука не сплутаєш із жодним іншим. До слова, його роги – це зовсім не роги, а дуже розвинені верхні щелепи.

Спершу жук-олень був звичайним видом по всій території Європи, однак зараз його популяція постійно зменшується. Жукам-оленям загрожує вимирання, адже зменшується кількість старих дерев, а молоді посадки не придатні для харчування та розмноження цього рідкісного жука.

Жук-олень

Вухань австрійський

Вухань австрійський – це вид кажанів з великими вушками. В Україні ці рідкісні тварини під охороною в заповідниках Карпатського регіону, Розточчя, Поділля і Криму.

Якщо колись ви побачите, що на вас летить вухастий кажан – не лякайтеся, адже ця тварина налякана ще більше і потребує піклування.

Вухань австрійський

Гриф чорний

В Україні чорні грифи трапляються лише в Криму. Останнє видання Червоної книги України (2009 року) вказує, що популяція на нашій території цих птахів – не більше 50 особин.

Гриф чорний

Ведмідь бурий

В Україні бурий ведмідь водиться в Карпатах, хоч може забрести і в ліси на півночі Чернігівської та Сумської областей. Загалом в Україні не більше 300 особин, і на тварин досі полюють браконьєри. Ведмеді зазнають і інших знущань: їх дресирують у цирках, тримають як розвагу у ресторанах чи приватних господарствах.

На території Національного природного парку “Синевир” існує реабілітаційний центр для бурих ведмедів. Там тварин лікують як фізично, так і психологічно – багато ведмедів уже на волі продовжують виконувати циркові трюки.

У центрі спеціалісти допомагають ведмедям повернутися до їхньої істинної природи, і деякі тварини навіть навчилися зимувати у барлогах, які самостійно “збудували”.

Бурий ведмідь

Глушець (глухар)

Цей красень – один із найбільших птахів Українських Карпат. Глухарі занесені до Червоної Книги України, але це не заважає браконьєрам полювати на них.

Також на зниження популяції впливає вирубування лісів, випасання великої рогатої худоби і навіть туризм у місцях висиджування маленьких пташенят.

Глухар

Горностай

Горностай – це маленька пухнаста та прудка тваринка з красивим хутром, яке влітку стає коричнево-жовтувато-сірим, а взимку – білим. Горностаї стали жертвами модної індустрії – з їхнього щільного і м’якого хутра і досі виготовляють шуби.

В Україні ці милі тваринки під охороною держави, їх включено до Червоної книги України, і полювання на них заборонене навіть з метою дослідження.

Горностай

Лелека чорний

Чорного лелеку не так просто зустріти у природі, бо він, попри те, що рідкісний, веде потайний спосіб життя і намагається уникати людей. Загалом в Україні цих птахів близько 400-450 пар.

Чорні лелеки гніздяться переважно на Поліссі та в Карпатському регіоні.

Лелека чорний

Саламандра вогняна

Мандруючи Карпатами, уважно дивіться під ноги, бо стежкою може прошмигнути вогняна саламандра. Її легко впізнати за неордирарним забарвленням – чорне тіло з жовтими плямами.

Саламандра вогняна

Жолудниця європейська

Маленький гризун з велетенськими очима. Жолудниця водиться у лісах (хвойні, листяні та мішані), хоча іноді зустрічається в садах і городах.

Жолудниця європейська

Сипуха

Ви боїтеся сов, їх величезних очей та моторошного крику? Якщо так, то дарма. Сови, зокрема, регулюють кількість гризунів, які завдають шкоди господарствам.

Один серед видів сов, які водяться в Україні – це сипуха. Рідкісний птах гніздиться в західних і центральних областях України, а також на півночі Одещини. Сипух у світі стає все менше і менше: у цілій Європі їх 110-220 тисяч пар, а в Україні близько 30 пар.

Сипуха

Рись

Рись також стала жертвою модної індустрії. На цих довершених та граційних тварин тривалий час полювали заради хутра. Зараз ці хижі коти рідкісні в Україні: у Карпатах – близько 350–400 особин, а на території Полісся – до 80–90.

Рись

Полоз леопардовий

Це надзвичайно красива і така ж рідкісна неотруйна змія, яка має статус зникаючого виду.

Якщо вам пощастить зустріти цього плазуна, то лише у кримських заповідниках, і то не щороку.

До кінця 40-х років 20 ст. полоз леопардовий був ще звичайним видом, а з 70-х років – змію бачили раз на кілька років. Зараз на полоза леопардового активно полюють любителі змій для особистих колекції та для продажу.

Полоз леопардовий

За даними Червоної Книги України

Бажаю успіхів. Чекаю результатів.